

Удари по воротах:
Удари у рамку воріт:
Сейви:
Фоли:
Дмитрук Андрій, Бугайчук Сергій, Попко Максим
Хронометрист / Делегат:
Трофімчук Р./Голоскоков Д
Про гру:
Надія - Хорів
Хто "старший" серед двох "дітей" Віктора Ревка стало зразу зрозумілим, коли "сестра"
"Надія" забила два надшвидкі голи "брату" "Хоріву". А після того, як "братики" почали
розігрувати "більшість" і пропустили ще один в порожні ворота, то грати з п ятим
почали обидві команди. В "Надії" цей тактичний прийом вдавався надійно і контролюючи
м яча футзалісти не тільки контролювали час. а й тримали під напругою суперника
чигаючи на помилку. А пропустила "Надія", коли ворота захищав штатний
голкіпер Ігор Пунда. Щоправда вихід сам на сам непросто ліквідувати воротарю
навіть такого класу, а Андрій Кузик був в цьому епізоді бездоганним. В другому
таймі "сестричка" продовжила шарпати "братика", але пропустила дещо курйозний гол
з карного удару. Це повернуло інтригу в матч і "зелені" знову розпочали гру з п ятим,
за що в один з моментів мало не поплатилися: удар Володимира Ринника на себе
взяла хрестовина порожніх воріт. Свій дивіденд "Надія" все ж таки отримала і
"більшість" реалізувала, повернувши гандикап у два голи. А от після голу від
"Хоріва" на трибунах почалися розмови про те, що "дітки" могли домовитися і
"розписати" нічию. Проте погляд на майданчик і на ті емоції, що там вирували в
таке було важко повірити. Зрештою це підтвердив і результат - діючий чемпіон
"Надія" свій статус залишив "кво", коли зберіг переможний рахунок 4:3 на свою
користь.