Гра

 Матч останньої надії – так можна було б назвати цю гру для «Мар’янівки», адже лише перемога або нічия залишали шанси для «волинських хорватів» продовжити боротьбу в плей-офф. Декілька дуже гарних моментів від «червоно-білих» на початку зустрічі підтверджували найвищий ступінь вмотивованості підопічних Сергія Магери. Проте, коли перша хвиля навали на ворота «синіх» минула, гору почав брати клас «Фіміаму» - три голи поспіль та ще дабл-пенальті (щоправда нереалізований) на додачу явно вказували на фаворита цього матчу. Відчайдушні вигуки Сергія Васильовича були почуті гравцями лише наприкінці першого тайму – Дмитро Бабюк замкнув комбінацію, яку «зметикував на двох» з партнером по команді. Після відпочинку «червоно-білі» вочевидь, вирішили «подарувати» супернику його половину майданчику і розпочинати активний пресинг на своїй. Розрахунок був на дальекий закид віж воротаря та швидкість флангових забігів «мар’янівців». Така тактика дійсно ускладнила атакуючі дії «Фіміаму», але і гравцям «Мар’янівки» доводилося витрачати час на прийом верхового м’яча, а цих секунд вистачало на організацію протидії від суперника. Гол зі стандарту змусив Магеру вдатися до останнього аргумету тренерів – гри з п’ятим. Ефект був приголомшливим – два швидких голи від братів Бабюків скоротили розрив у рахунку до мінімального, але пропущений за дві секунди до кінця м’яч поховав надії «Мар’янівки» на плей-офф.