Гра

 Надважливий матч для обох суперників з точки зору турнірної стратегії. Команди, що знаходяться в середній частині таблиці Суперліги йдуть щільною групою і кожна перемога або поразка можуть підняти чи опустити їх одразу на кілька сходинок. А особливо у поєдинках з безпосередніми конкурентами. Хорівці грали у звичному для себе стилі, переважаючи суперника у контролі м’яча, швидкості роботи з ним та у командному русі. Але «Вотранс» дуже правильно побудував свою гру. Лучани віддали номінальним господарям середину майданчика наситивши за рахунок цього захисні лави. При цьому діяли дуже уважно персонально, змушуючи Мучака та Бобилєва відходити у пошуках м’яча до центра майданчика. Але гості не закрилися на своїй половині наглухо, вони активно пресингували суперників на підступах до 6-метрової зони і перехопивши м’яч організовували стрімкі і вкрай небезпечні контратаки. Тому хорівці діяли з певною обережністю і перевага їх була скоріше чисто територіальною, а от за гострими моментами на майданчику була цілковита рівність. А таких моментів, не зважаючи на досить обережну гру команд, вистачало. То хорівцям вдасться таки гарна комбінація і когось виведуть на ударну позицію, то в лучан пройде швидка «контра», але обидва голкіпери видали феноменальну гру раз за разом рятуючи свої команди від здавалося б стовідсоткових голів.

Особливо гаряче було у другому таймі, коли суперники заграли активніше, намагаючись схилити шальки терезів на свою користь. Та Павло Чемерис і Юрій Колодюк були просто непробивні. В останні хвилини гри інтрига досягла апогею, в обох колективів було в пасиві по 5 фолів. Та матч, не зважаючи на ті бурхливі події, що відбувалися на майданчику, так і завершився «сухою» нічиєю. Напевно, так і має бути у протистоянні двох класних і рівних за майстерністю команд.