Гра

 Бронзовий призер регулярки розпочав перший чвертьфінальний поєдинок проти міцного, але не завжди стабільного “Торпедо” у стилі хорівської “Надії” – п’ятіркою польових гравців. І вже на 3-й хвилині був покараний за зухвалість – Ігор Шевельов різаним ударом зі своєї половини майданчику закинув м’яча “за комірець” Олександру Антонюку, який майже встиг добігти до “рамки”. Але, як відомо, майже не рахується. Довелося голкіперу боратинців займати своє законне місце. Проте, виявилося, що у рівних складах лучани нічим не поступаються більш іменитим номінальним господарям. І “Боратину” довелося знову підключати до атак п’ятого польового. Час минав, а реальної небезпеки біля воріт гостей створити ніяк не вдавалося. Четвірка “торпедівців” встигала перекривати шляхи розвитку атаки, а з нечисленним дальнім пострілам впевнено давав раду Юрій Фіщук. Більш того, під завісу першої половини Дмитро Рожко здійснив індивідуальний рейд до воріт суперника і завершив його потужним пострілом у дальній нижній кут. За рахунку 0:2 команди пішли на відпочинок.

Під час перерви “Боратину” не вдалося вигадати якихось “ноу-хау”, як пройти оборону “Торпедо”. Практично весь другий тайм господарі так само катали м’яч поблизу центрального кола з нечастими загостреннями. Можливо, не вистачало креативного і технічного Романа Воробея, але слабких місць у захисті гостей боратинці так і не знайшли. Натомість гравці “Торпедо” безжально скористались “беззахисністю” воріт суперника і до завершення зустрічі встигли забити в них ще три м’ячі. Що ж, напевно результат цього поєдинку можна назвати найбільшою несподіванкою з перших чвертьфінальних матчів плей-офф у Вищій лізі. При чому здивував не стільки розгромний рахунок, скільки та впевненість, з якою “Торпедо” здобуло цю перемогу.