Гра

 Як і в більшості ліг чемпіонату Волині, у Суперлізі в фінальній серії зустрілися два найкращі колективи за підсумками регулярного чемпіонату. Обидві клуби змогли зібрати на вирішальні ігри оптимальний склад і передбачити хто ж святкуватиме перемогу після фінального свистка другої зустрічі було абсолютно неможливо. Команди розпочали стартовий поєдинок доволі активно, кожна у притаманному їй стилі – «Надія» робила акцент на володінні м’ячем і багатоходових комбінаціях з несподіваним загостренням, а «Любарт» намагався прорватися до воріт суперника за рахунок швидкості та злагодженої командної взаємодії, не забуваючи при цьому перевіряти реакцію Ігора Пунди ударами з будь-яких позицій. Саме завдяки одному з таких неочікуваних ударів гостям поталанило відкрити рахунок – Ігор Заболотний пробив не надто сильно з середньої дистанції, та м’яч, що мав стати легкою здобиччю голкіпера в останній момент зачепив ногу захисника, трохи змінив траєкторію і опинився у сітці. Хорівці, розуміючи, що змусити помилитися міцний захист номінальних гостей буде вкрай непросто, ще до перерви почали при нагоді підключати до атак п’ятого польового гравця.

У другому таймі «Надія» остаточно перейшла до гри без голкіпера і це дало ефект, лучани  були практично повністю позбавлені м’яча, а в дебюті другої половини хорівцям вдалося створити кілька небезпечних моментів, в одному з яких лише стійка врятувала ворота «Любарта» після удару Ярослава Писька з близької відстані. Та на 20-й хвилині господарі припустилися таки помилки під час розіграшу чергової комбінації, втратили м’яч, удар когось з лучан зі своєї половини майданчика влучив у стійку і Сергій Вишневський виграв забіг у захисника та встиг зіграти на добиванні. «Надія» продовжила грати без воротаря, але гравці хорівців стали діяти обережніше. Це дозволило уникнути помилок, але з іншого боку атака господарів дещо втратила у гостроті. Лише в завершальні хвилини хорівці знову помітно активізувалися і змогли навіть вразити нарешті ворота лучан, проте занадто пізно, фінальний свисток пролунав під час останньої передачі, до завершального удару. Таким чином, «Любарт» забезпечує собі непоганий запас міцності перед матчем-відповіддю, але поза всяким сумнівом «Надія» ще не сказала свого останнього слова у цій серії.