Гра

Луцький «Любарт» у Суперлізі нинішнього сезону став унікальною командою, якій двічі вдалося виривати сухі перемоги у забивної «Надії» (у складі якої, до слова, один тільки Ярослав Писько наколотив більш ніж два десятки голів бідолашним суперникам по елітному дивізіону чемпіонату Волині з футзалу). Не дивно, що тактика обох команд не змінилася й на звітний поєдинок – хорівська команда одразу ж розпочала з агресивного футзалу із постійними виходами у п’ять польових, а Володимир Бобилєв та Ярослав Писько уже на старті поєдинку повинні були відкривати рахунок, втративши не одну нагоду для взяття воріт – в одному із випадків після удару кращого бомбардира Суперліги Дениса Лавренчука підстрахувала навіть бокова стійка його воріт! Підопічні Назара Бугайчука вміло оборонялися та терпляче чекали своїх контршансів. І дочекалися на 4-й хвилині – Владислав Козачок на шаленій швидкості прорвався крізь опонента по правому краю та викотив на Сергія Вишневського, якому потрібно було лише вдарити з близької відстані повз Ігоря Пунду – 0:1. Справжнім героєм у наступні хвилини для лучан був голкіпер Денис Лавренчук, який не раз і не два рятував своїх партнерів від вірних пропущених голів, а на 10-й хвилині від довів вболівальників «Любарта» до справжнього екстазу, не лише перервавши хорошу передачу на Писька, а й одразу ж з ходу в падінні пробивши зі своєї половини у порожні ворота «Надії» - 0:2!

Можливо, цього вечора після таких невдач могла б психологічно зламатися будь-яка команда, але тільки не «Надія». Уже за хвилину Володимир Бобилєв скоротив відставання своєї команди у рахунку, а наприкінці тайму замість останньої передачі з ближнього кута несподівано «проткнув» Лавренчука та відправив команди на перерву за рівного рахунку – 2:2. На початку другого тайму бомбардирське чуття екс-гравця футбольної «Волині» спрацювало утретє в матчі – з гострого кута точним «тичком» з носка він не залишив шансів голкіпера – 2:3. Градус напруги у протистоянні не вщухав – як наслідок, арбітри змусили передчасно залишити поле представника «Надії» Миколу Радька. А гравці «Любарта» втратили декілька хороших контршансів – Ігор Пунда не дав відзначитися ані Владиславу Сизику, ані Сергію Вишневському. «Надія» здорово притиснула лучан до власної карної зони, а Бобилєв міг оформити «каре» ударом головою – на шляху м’яча у ворота вкотре у матчі став Денис Лавренчук. На останній хвилині гри й він був би безсилим, якби Андрій Паршиков дістався до прострілу невтомного Бобилєва! Незважаючи на скасований можливий гол Сергія Вишневського після введення м’яча від воріт (арбітри вказали на те, що дотику до «кулястого» від бомбардира «Любарта» так і не сталося), можливо, і справедливо було б подарувати глядачам ще й післяматчеву лотерею. Утім, «Любарт» таки зберіг прохідний для себе рахунок зустрічі та вперше у своїй історії став абсолютним чемпіоном Суперліги Волині з футзалу! А у самому елітному дивізіоні, як і у Вищій та Третій лігах, перші дві команди регулярного чемпіонату розділили між собою головні титули змагань, щоправда, у «Надії» буде шанс додати до своєї колекції Кубок Волині…