Гра


2: 5

Хронометрист / Делегат:

Кучко М./Кунаков О.




Про гру:

Як не дивно, але центральним поєдинком туру стала не звітна зустріч, а матч у Нововолинську між місцевим «ТТІ» та луцьким «Любартом». Хто б міг таке уявити перед початком сезону? Але все з часом змінюється і молоді, амбітні колективи потрохи посувають ветеранів з насиджених місць. Ситуація у верхній частині турнірної таблиці Суперліги була надзвичайно заплутана і результат цього матчу міг як піднести до призової трійки, так і опустити на кілька сходинок будь який з колективів. Команди розпочали зустріч доволі жваво, хоча й намагаючись уникати зайвого ризику. По такій грі перевага поволі схилялася на бік молодших і швидших ковельчан. І як не намагалися хорівці втримати свої ворота на замку, ближче до перерви «Вокар» таки досяг свого. Рахунок відкрив Олександр Портянко вчасно відірвавшись від опікуна і підставивши ногу під націлений простріл партнера. А згодом Петро Мороз вдало завершив швидку контратаку своєї команди. «Надія» відповіла традиційно – випустила п’ятого польового гравця і взяла м’яч під свій цілковитий контроль.

Та скоротити відставання ніяк не вдавалося. До того ж Петро Мороз відзначився вдруге потужним ударом увігнавши «Select» у праву від Ігора Пунди дев’ятку і збільшивши перевагу ковельчан до комфортних 3:0. Потрохи хорівцям вдалося розхитати захист суперника і почали виникати небезпечні моменти, а на 21-й хвилині гравці «Надії» розіграли класну комбінацію, крапку у якій потужним ударом поставив Володимир Бобилєв. Проте, розвинути успіх не вдалося. І лише під завісу поєдинку Володимир Бобилєв зумів відзначитися вдруге, а Олександр Портянко та Віталій Романчук вразили порожні ворота хорівців.

Таким чином, «Вокар» виборює «бронзу» регулярного чемпіонату, а «Надія» опиняється аж на 6-й сходинці і це означає, що команди продовжать свою суперечку у чвертьфіналі.

Кращі гравці: Володимир Бобилєв – Петро Мороз