Гра

 Суперники зустрічалися у заключному турі регулярного чемпіонату і тоді наприкінці драматичного матчу в Нововолинську «Любарт» вирвав перемогу 3:2 розбивши мрії господарів про срібні медалі «регулярки». До півфінальної серії обидва колективи підійшли у гарному настрої, розтрощивши своїх суперників у попередньому раунді. Лучани очікувано розпочали гру першим номером і зі стартових хвилин заходилися створювати небезпеку біля воріт Германа Улянюка. Нововолинці ж виглядали дещо невпевнено, переважно відбивалися, ніяк не могли толком зачепитися за м’яч і провести кілька гострих контратак, що вони вміють і люблять робити. Гравцям «Любарта» раз по раз вдавалося за допомогою фірмового короткого пасу «просочуватися» крізь захисні побудови суперника і завдавати ударів з небезпечної відстані. Певний час номінальних господарів виручав Герман Улянюк, але й він був безсилий на 3-й хвилині завадити Сергію Степанюку відкрити рахунок. Поступово гравці «ТТІ» заспокоїлися і гра почала вирівнюватися, але наприкінці першого тайму «Любарт» зумів подвоїти перевагу – Сергій Степанюк гарно зіграв на позиції «стовпа» прийнявши м’яч і покотивши під удар Сергію Піддубному, а той майстерно пробив під опорну ногу голкіперу.

По перерві нововолинці почали діяти активніше, пішла гра на зустрічних курсах, яка була більше на користь «Любарта». В дебюті другої половини Сергій Степанюк вдало поборовся з захисником суперника і оформив дубль, а ще за кілька хвилин Богдан Мізюк чудовим дальнім пострілом поцілив у ліву від Германа Улянюка дев’ятку. Гру по суті було зроблено і далі лучани грали на утримання комфортного рахунку. «ТТІ» намагався відіграти хоча б 1-2 голи, щоб залишити теоретичні шанси на успіх у матчі-відповіді, але захист «Любарта» і Денис Лавренчук у рамці відіграли бездоганно залишивши власні ворота сухими.

Таким чином, «Любарт» вже однією ногою у фіналі, а нововолинці навряд чи спроможуться на сенсацію, хоча голосно хлопнути дверима у другій зустрічі цілком здатні.

Кращі гравці: Сергій Степанюк – Герман Улянюк