Гра

Невеличкий запас у два м’ячі, що зробили собі «крошівці» в попередньому матчі піднімав ціну першого забитого голу до позахмарних висот. Це розуміли обидва колективи, а тому запекла боротьба розпочалася з перших секунд на кожній дошці  «дерев’яного» майданчика. Швидкості матчу були достойні суперліги, а самовіддача гравців просто зашкалювала – обидві команди хотіли забити, і якби не заміни, то такий темп витримати не вдалося б і п’яти хвилин «чистого» часу. Олександр Халик як ніхто був близький до взяття воріт наприкінці тайму, але раз ворота врятувала стійка, а раз голкіпер «Крошу»  Сергій Ціхоцький. Тарас Мушик також міг добитися успіху, але жаданий гол до «Арсеналу» так і не прийшов. Розпочинати все з нулів довелося після перепочинку, і якщо для «Крошу» це був прийнятний варіант, то для «Арсеналу» аж ніяк. Мотивація сильнішою, мабуть була у «Крошу», адже вже на першій хвилині Вікентій Голіщєв (який до речі, цього дня святкував день народження) відзначився голом, і мало не забив другого – влучив у стійку. Як і передбачалося перший гол багато в чому вирішував питання матчу: окрилені успіхом «крошівці» полетіли вперед, а «каноніри» дещо згасли. Щоб дещо збадьорити «арсеналівців» було взято тайм-аут, і викладено останній козир – гру з п’ятим. Часу залишалося вдосталь – вісім хвилин зпас достатній, тому кінцівка матч обіцяла бути захоплюючою. Слід сказати, що «каноніри» досить непогано напрацювали цей елемент гри досить непогано, і  практично не припускалися помилок, тому настала черга брати тайм-аут наставнику «Крошу». Це практично одразу далося взнаки – «крошівці» поали активніше пресингувати і «Арсенал» почав помилятися.  Помилки дозволили забити три м’ячі, причому відзначився навіть голкіпер Сергій Ціхоцький. Впевнений вихід у фінал від «Крошу».

Кращі гравці: Олександр Халик – Вікентій Голіщєв