Гра

Передостанній кубковий бій 1/8-ї компенсував глядачам буденність попередніх двох поєдинків, в яких суперліговські «Надія» та «Волиньагротех» здобули сухі та недраматичні перемоги. Матч другої «Надії» та «ЛСТМ» виявився насправді кубковим і за драматизмом не поступився протистоянню клубів «Ковель-Волинь» та «Вотранс».

Команди вийшли зарядженими на боротьбу і з перших хвилин заставили трибуни «Арени Спорт» реагувати на події у грі. Адже пристрасті почали вирувати з перших хвилин кубкового протистояння.

Лідер Вищої ліги «Надія-2» вийшов на поєдинок з досвідченим «ЛСТМ» без надлишкової поваги до представника Суперліги, але з бажанням дати справжній футзальний бій. Гра від перших секунд пішла у високому темпі та контр курсах. Гострі моменти виникали біля обох воріт, але за п’ять стартових хвилин активних дій голів глядачам побачити не вдалося. Аж доки до точки пробиття штрафного не підійшов головний бомбардир будівельників Тарас Кабанов. Потужний удар…і тезці виконавця Тарасу Гринчишину довелося виймати кулястого із сітки власних воріт

Через дві хвилини член клубу волинських бомбардирів Ігор Махнюк рахунок подвоїв, встановивши підсумок першого тайму. «Надія» додала у русі і мала чудові нагоди аби забити бодай один м’яч, але у завершальній стадії синьо-чорним відверто не щастило.

Аби кардинально змінити ситуацію на майданчику тренерський штаб «Надії» з останніх хвилин першого тайму почав використовувати п’ятого польового гравця під час позиційних затяжних атак. Проте вперше пробити Романа Перлова вдалося лише на 18-й хвилині, коли рахунок був вже 3:0 на користь лучан. Цей момент став переломним і голи посипалися у ворота, як з рогу достатку. «ЛСТМ» дарма притиснувся до своїх воріт.

З 22-ї по 25-у хвилини гри м’яч чотири рази побував у воротах команд. Трибуни «задихали». Емоції вирували. Пристрасті кипіли.

Після вдалого пострілу Віталія Ковальчука та дубля Володимира Гриника все перевернулося. Хорівський колектив повів у рахунку і заставив опонентів перейти до рішучих дій. Лучани згадали, що вміють грати у нападі та влучно бити по воротах. Підтвердженням цього постулату став влучний удар Олександра Прощерука на вищезгаданій 25- й хвилині.

Команди не зупиняючись намагалися забити переможний гол за нічийного рахунку. У підсумку за гру суперники в сумі нанесли 35 ударів у рамку воріт, завершивши кубковий двобій червономовними – 4:4 в основний час.

Видовище вдалося на сто відсотків. Вболівальники були у захваті. Ложкою дьогтю у бочці цікавого та змістовного поєдинку стала витівка одного з голкіперів другої «Надії» - Тараса Гринчишина. Що заставило першого номера господарів рвонути на майданчик під час небезпечної атаки «ЛСТМ» шостим лишнім – питання. Проте для Контрольно-дисциплінарної комісії тепер є нагода оцінити дії емоційного кіпера, який даним вчинком наражається на багатоматчеву дискваліфікацію, незважаючи на те, що під час поєдинку його дії були оцінені лише «гірчичником».

Серія післяматчевих пенальті, як і сама гра виявилася доволі драматичною. Перші трійки виконавців ударів з шестиметрової позначки були переконливими і не схибили – 3:3. Все продовжилося до першої помилки. На шостій спробі черговий удар лучан прийшовся над поперечиною, а пенальті синьо-чорних був бездоганним. Рахунок серії 6:5 став пропуском «Надії-2» до 1/4-ї Кубку Волині.

​