Гра

Що чинний володар Кубка Волині, що передсезонні тріумфатори «Ярмарку футзалу» зіграли одну зустріч. «Надія» переграла «Вотранс» (4:2), а «Динамо» здобуло виїзну звитягу на ковельським клубом «Аперкот-Вокар» (5:7). «Зелені» в цьому сезоні розширили лаву запасних і омолодили склад – візьмемо, до прикладу, хоча б пост №1. Багаторічний аксакал змагань, один з кращих голкіперів за всю історію АМФВ та всеукраїнського любительського футзалу Ігор Пунда, як кажуть, дав дорогу молодим. Проте все одно «динамівці» у цьому ігровому році справляють враження більш динамічної команди, цілком відповідаючи своїй назві.

Гра почалася у неспішному темпі в темпі вальсу. Як з’ясувалося, так «зелені» присипляли уважність «синіх». Спокій порушив, даруйте за тавтологію, спокійний гол «Надії» на 3 хвилині - Віталій Патуляк неквапливо вибіг один на один із Дмитром Роюком, удар, черк воротаря.. і «селект» знову ж таки спокійно закотився в сітку - 1:0.

«Динамо» наче прокинулося й побігло наступ, але нарвалося на контру - Назар Цюпка вибіг тет-а-тет, але Роюк цього разу врятував. При такому дещо хаосі лучани ніяк не могли зачепитися за м’яч, що їх же самих і дратувало. Натомість «Надія» планомірно гнула свою лінію.

Дедалі частіше все ж «динамівцям» комбінації вдавалися. В одній з них «сині» вибігли 2 в 1, але Володимир Баденчук пробив повз голкіпера і повз ворота. «Надія» тут відповіла разюче – Юрій Когут протягнув м’яч і пробив точнісінько в кут - 2:0.

Луцьк побіг і майже відразу нарвався на контратаку 3 в 2, яку майстерно завершив Ярослав Писько - 3:0. Гравці «Динамо» знову обсіли володіння Антона Денчука, але знову пропустили контру – Когут знову вибіг один на один та знову переграв воротаря - 4:0.

І все старання «динамівці» у першій половині дали результат Микола Казьмирук і Микола Жук відібрали м’яч та самі ж організували гол. Відзначився Жук - 4:1. Результативна п’ятнадцятихвилинка!

У другому таймі «Динамо» не опустило рук і будь-що хотіло повернутися в гру, й це зрозуміло та похвально. Також лучани змінили тактику - спробували використовувати зброю «Надії» - довгі розіграші. Попервах це вдавалося, і моменти виникали, проте знову обрізка, знову контра, знову Когут, і знову гол – 5:1.

Такий сценарій ще більше завів і так заведених гравців із буквою «Д» на грудях. Вони почали вкотре за гру шукати щастя в пресингу, причому у дуже високому пресингу. І такий задум дав ситуативний успіх. Лучанам знову вдалося вицарапати круглого на чужій половині й забити – цього разу гол на свій рахунок записав Олександр Мосіюк, 5:2 (20 хвилина).

Не минуло й 30 секунд, як «динамівцям» знову вдався відмінний розіграш – Ігор Блажиєвський знайшов розрізним пасом на дальній Мосіюка, а той вміло завершив - 5:3!

Досвідчена «Надія» тут же взяла тайм-аут для перегрупування власних сил і збиття напору суперника, який, схоже, повертався в гру. Хоча градус напруги уже було не збити. В одній із контратак «зелених» траекторія польоту м’яча збила з пантелику воротаря, чим скористався невгамовний Когут - 6:3.

Знову надмірні емоції  дещо зіпсували враження про бойовий матч. Не зміг себе стримати й відповідно залишив майданчик із червоною Олександр Куринов. Однак навіть у меншості Луцьк пішов уперед!

Проте «Надія» на 25 хвилині таки розіграла більшість - комбінацію завершив Віталій Патуляк - 7:3. Луцьк за 5 хвилин до кінця пішов із п’ятим польовим, причому застосовував знову доволі високий пресинг. Міг завершувати Баденчук, але поцілив у штангу. За 3 хвилини до закінчення черговий контрвипад хорівської команди призвів до п’ятого голу у виконанні Когута – 8:3.

Був момент, коли обов’язки воротаря виконував Казьмирук – ногою відбив, чим врятував ще одного взяття воріт. Також і гравець «Надії» одного разу вибив із порожніх.  А наприкінці Цюпка бив даблпенальті, але Роюк «потащив» як удар, так і добивання. Тож кінцеві цифри - 8:3.