Гра

Ще 21 січня 2023 року на паркет СК ВНУ мали вийти учасники центрального матчу 7-го туру 15-го ювілейного чемпіонату Волині в Другій лізі АСК «Забороль» та «Володимирівка Ветеран». Лише два очки дистанції в турнірній таблиці дарували господарям з Луцького району шанс в очній битві зробити крок до чемпіонства в Регулярній першості. Особливою родзинкою поєдинку мала стати очна зустріч між кумами-суперниками Віктором Воробеєм та Петром Шелестом, котрі в сезоні 2021/2022 загальними зусиллями привели АСК «Забороль» до золотого дублю, здобувши титули чемпіонів в Регулярній першості та Абсолютному чемпіонаті. Цього річ Петро продовжив свою бомбардирську кар’єру в складі «ветеранів», а Вітя залишився у якості емоційного граючого наставника колективу з Луцького району. Така ось преамбула до практично «золотого» матчу «регулярки» сезону 2022/2023.

Через проблеми з освітленням матч у підсумку був перенесений на середу 25 січня на майданчик ОДЮСШ. А автору звіту про матч згадалися епізоди кубкового протистояння, свідком яких довелося бути 03 грудня 2022 року, коли суперники стартували у 1/8 Кубку Прогресу, де перемогу на останніх секундах вирвали саме АСК «Забороль». Сценарій матчу гідний фіналу.

На розкачку колективам часу не потрібно було, вони взялись відразу до справи. Перший по-справжньому гольовий момент виник у Сергія Чемериса – гравця «Володимирівки», але кіпер виконав впевнений сейв ліквідувавши небезпеку. На що «агрономи» відповіли не менш потужним ударом, де також свою майстерність продемонстрував Сергій Подопригора – кіпер «поважних». Впевнені та виважені передачі «ветеранів» вивели на ударну позицію Ігоря Барабаша, який не схибив відкривши рахунок у матчі. Спокійно прийнявши помилку «аграрії» створили кілька небезпечних моментів, але все той же Сергій Подопригора завдяки майстерним і рефлекторним сейвам залишив ворота «сухими». Попри старання заборольчан зрівняти рахунок, прикра обрізка їхнього захисника  призвела до пропущеного голу, цього разу відзначився Сергій Чемерис.

Зробивши рахунок комфортним гравці «Володимирівки» «сушили» гру та будували свої багатоходівки стараючись закинути на рожищанську связку - моторних Петра Шелеста та Михайла Сомика, що в результаті і вийшло. Накрутивши декількох опонентів той же Петро Шелест віддав розрізний пас на Михайла Сомика, який в свою чергу відпасував вже на вільного Шелеста і той відправив «селект» під поперечку не залишивши ніяких шансів голкіперу. Цим голом гості продемонстрували найкращий приклад симбіозу індивідуальної майстерності та командної роботи.

Друга половина зустрічі проходила під контролем м’яча та темпом гри який задавали саме підопічні Віктора Воробея прагнучи переломати хід поєдинку. Іншої думки були про це «ветерани» грамотно захищаючись і грали по рахунку не форсуючи подій, адже розуміли що в швидкості програють більш молодшим опонентам і чекали свого шансу щоб втіки в контру.

Приклад цьому була гольова атака в якій взяла участь вся п’ятірка «поважних», яку завершив влучним ударом Андрій Главацький  збільшивши гандикап у чотири м’ячі. «Розмочити» рахунок вдалось Вадиму Симоновичу, який з близької відстані зумів переграти голкіпера суперників. Надихнувшись цим заборольчани вирішили спробувати авантюру з п’ятим польовим, яка фактично відразу і провалилась. Непорозуміння в центрі поля від атакуючих і на перехопленні зіграв Андрій Главацький, який з своєї половини закинув снаряд у сітку воріт опонентів. Згодом Андрій втретє вразив ворота суперника після помилки суперників і оформив хет-трик та встановив остаточний рахунок 6:1. «Помста – це страва яку подають холодною», адже той спокій і в одночасі запал, який панував в голові і серці кожного з гравців «Володимирівки» признак вищої майстерності. Реванш вдався, наступна зупинка плей-офф, на якій стадії доля зведе їх знову, побачимо згодом?!!

 Кращі гравці: Войтюк Олег – Подопригора Сергій