Гра


4: 0

Хронометрист / Делегат:

Журибіда Віктор/Собуцький Андрій




Про гру:

Поки в Нововолинську з’ясовували стосунки друга й третя команди, в обох  команд з’явився шанс – «Надії», аби відірватися ще більше від переслідувачів, а «Теремно», щоб скоротити відставання від третього щабля. «ТеремноХліб», що з «надійними» зразка осені-2022, що нинішньою грали дуже-дуже достойно, навіть тримаючи нічию 2:2 в першому колі до 27 хвилини, однак не вистояли й програли 2:4. 

Зі стартового свистка «Надія» взялася плести мережива своїх атак довкола воріт клубу «ТеремноХліб». Перетерпівши перші 2 хвилини, лучани й собі взялися створювати контрдії. Перший по-справжньому небезпечний моменти створили «зелені» - розіграш завершував Назар Цюпка метрів із чотирьох. Але його удар-кивок-кидок запустив «селекта» вище.

Віталій Ковальчук пробив здалеку – воротар «пекарів» Андрій Янчук вийняв із нижнього кута. У відповідь Максим Ядловський вибігав у відрив, але не переграв кіпера Антона Денчука. «Надія» продовжувала нагнітати й домоглася свого, розігравши до вірного – Віталій Патуляк невідпорно розстріляв із близької відстані – 1:0.

Загалом хорівці грали якось по-хокейному, а «ТеремноХліб» не тільки тримав зональну оборону, а й намагався грамотно вибігати. Не завжди вистачало точності в передачах, бо ж «надійні» при втраті вмикали відразу пресинг.

Темп зростав, як акції «МММ» у 1994 році,  що не могло не подобатися глядачам.  Максими Герасимук і Ядловський не розібралися в перспективній ситуації… а могли завершувати. Розплата миттєва – Віталій Ковальчук зважився на дальній постріл і несподівано забив. Тактак, несподівано, бо трішки непевно зіграв воротар, який не зміг зафіксувати сферу – 2:0, за 6:33 до перерви.

Лучани завелися ще більше, пішли вперед, самі створювати, але ж у той же час оголили тили, тому моменти почастішали біля обох воріт. Характер протистояння на певний час вирівнявся. Дмитро Максимчук, Андрій Рижановський, Михайло Байбула кілька разів намагалися пробити, але Денчук був холоднокровний.   У відповідь пробили Сергій Шафранський і Юрій Когут - теж мимо. На тому й розійшлися відпочивати.

Другий тайм перебігу подій особливо не змінив, хіба Луцьк ще більше відкрився.  І тут слово взяв Когут, який пройшов, майстерно змістився і пробив точно в дальню дев’ятку - 3:0, за 8:34 до закінчення гри.

Згодом воротар «Надії» кілька разів поспіль довів, що їсть свій хліб (і всі інші продукти) недарма – реально врятував після двох виходів сам на сам. І тут же зіграло давнє правило «Не забиваєш ти – забивають тобі». Класний розмірений розіграш замкнув Ковальчук - 4:0, за 21 секунди до сирени.  Тожу упевнена перемога лідера, який продовжує впевнено шпацерувати до довгожданого чемпіонства.

Кращі гравці матчу: Віталій Ковальчук – Дмитро Максимчук