Гра

Різниця всього в одну сходинку турнірної таблиці зберігала напруженість гри. Чи вдасться "ДЮСШ№2" втриматися на четвертій сходинці? Перевіримо в недільному матчі під дахом СК ВНУ.

Вже спочатку гри, голкіпери обох команд продемонстрували нам свою натренованість. Хлопці показали ефектні сейви й неодноразово, за такий короткий проміжок часу, відвели атаки суперника від своїх воріт.

На трибунах сиділа дуже емоційна група підтримки, яка бралася за голови усілякий раз, коли "ДЮСШ№2" втрачали м'яч. Та на дев'ятій хвилині тайму, трибуни вже голосно кричали й дарували оплески Кирилу Гайдукову, який забив перший м'яч для команди "жовтих".

У кінці тайму "ДЮСШ2" дуже впевнено йшли до воріт "Дербі", трибуни затамували подих, очікуючи, що одиницю на табло змінить двійка, але цього запалу не вистачило, щоб забити такий жаданий м'яч.

Виправитися, та порадувати групу підтримки "жовтим" вдалося вже в другому таймі. Зробили вони це дивним, але ефективним способом. Вони навіть не чіпали м'яч. Як це? Відповідь проста, як 2+2. Спочатку забив Ілля Тарасюк, потім Тимофій Захарчук. Це були автоголи. Хлопці двічі забили у свої ж ворота. Мушу визнати, числа на табло змінювалися дуже швидко, і в основному на користь "жовтих". Таким чином, завдяки голу Владислава Борисова там світилася вже четвірка. От "Дербі" в цьому матчі не надто щастило. Перший м'яч команді "чорних" вдалося забити аж на двадцять другій хвилині. Зробив це Ілля Оксенюк.

Вже з кінця гри голи посипалися, як неочікуваний сніг у березні. Винуватцем усіх цих м'ячів став Владислав Борисов. Хлопець забив два снаряди у ворота "Дербі" з інтервалом всього у секунди. Звичайно, Владислав став кращим гравцем, та отримав свою статуетку.