

Удари по воротах:
Удари у рамку воріт:
Сейви:
Фоли:
Літвінчук Леонід/Осипчук Владислав/Журибіда Віктор
Хронометрист / Делегат:
Журибіда Віктор/Собуцький Андрій
Про гру:
До півфіналу команди долали шлях по-різному. Зіркові ветерани не зовсім легко пройшли «Хавест-Агро», а от «Вишків» навпаки – несподівано легко здолав бронзового призера регулярного чемпіонату ФК «Кременець».
Гра почалася у такому собі промацуванні слабких місць один в одного. Опоненти не квапили подій, але перший же вибіг номінальних гостей призвів до взяття – Віталій Кулай пробив повз воротаря - 0:1. Йшла 2 хвилина, можливо, саме тому «Володимирівка» не кинулася відігруватися, а продовжила вичікувати. «Вишків» же у цей момент і далі творив мережива комбінацій довкола чужого карного. Мали нагоду подвоювати, але небезпечний штрафний із 10 метрів пробили в стінку.
Ветерани намагалися завестися, підбадьорюючи один одного незлим тихим словом. Класний розіграш до вірного – замикав Михайло Сомик, однак якісь міліметри вище. «Вишків» у контрі небезпечний – Андрій Лобанов вийшов на ударну позицію, але влучив у кіпера Сергія Подопригору.
Поступово «Володимирівка» затиснула «Вишків». Удари Олександра Антонюка, Петра Шелеста, Ігоря Заболотного не досягали цілі - добре діяв воротар Микола Пилипюк. Згодом лучани зуміли відсунути плацдарм від своїх воріт. Почалося дійство з поетичною назвою хвиля на хвилю.
Знову не реалізували штрафний із шестиметрової лінії лучани. «Володимирівка» у відповідь небезпечно розіграла кутовий. Аритмія продовжувалася.
Автор першого голу Кулай пробив у штангу, але через хвилину виправився – обіграв воротаря й з гострого кута вразив верхній кут. Попри те, що на лінії вже був оборонець – 0:2, за 2:25 до кінця першої половини.
Антонюк тут же трішки поправив ситуацію – класно завершив ударом з середньої відстані, який не зміг зафіксувати кіпер – 1:2. «Фіолетові» взяли в облогу «вишківську Бушу», але до перерви «чорні» її витримали.
Другий тайм обоє почали у високому темпі. Команди намагалися використовувати свої козирі: короткі паси одні й швидкість другі. Юрій Лобанов не влучив, тут же Шелест у відповідь – воротар на базі. І все ж забили ветерани – Заболотний знайшов шпарину для розрізного прострілу, а Шелест завершив- 2:2, за 10:19 до кінця.
Команди знову почали розмін ударами. Штрафний Андрій Главацький - воротар «потащив» з-під перекладини. Фан-сектор «Вишкова» не замовкав ні на секунду, що неабияк веселило решту глядачів.
Тривала позиційна боротьба. «Володимирівка» чекала, чекала й вичікала - Заболотний опинився в потрібному місці - 3:2, за 1:36 до сирени. «Вишків» забігав активніше й тут же міг зрівнювати, але вище.
За 24 секунди до фінального свистка вдався шедевр від Шелеста – Петро прийняв, розвернувся і з гострого прокинув повз воротаря - 4:2. Але й це не все - за 11 секунд Сомик таки замкнув - 5:2. Нічогенький такий камбек із 0:2 на 5:2 у цілком рівній грі.
Кращі гравці: Петро Шелест – Віталій Кулай