Гра

Як там у рекламі? Заїхати на одну (тут могла б бути ваша реклама))) АЗС - це завжди гарна ідея. Так само в цьому сезоні у волинських команд є фішка – дати бій «Любарту»? То завжди гарна ідея. Тому кожен матч «князів» традиційно наповнений змістом, боротьбою та емоціями. І якщо для «Динамо» це справа престижу, то «Любарту» три очки були потрібні, щоб не відпустити «Надію», яка в цьому турі здобула технічну перемогу над МФК «Хорів».

Опоненти почали, не форсуючи подій. «Динамо» сіло у низький блок, а «Любарт» традиційно тримав м’яча і довго розігрував до вірного. І знаєте, що дивно? У перші 3 хвилини реально бракувало одного – ударів. А без них, як відомо голи залітають вкрай рідко. Хоча й залітають.

Однак після трихвилинної сплячки суперники вмить прокинулися – виконали по два постріли, та обидва воротарі були на місці.  Леонід Єфремов вибіг на побачення, але Станіслав Горнік парирував ногою. У відповідь пробивав Дмитро Романюк, одначе трішки вище.

«Червоні» закручували темп , але «сині», наче ті орли - чекали свого шансу. Богдан Сизик знайшов момент для небезпечного удару, але Максим Франчук по-великофутбольному витягнув рукою із нижнього кута.

«Чуть-чуть швидше, і все буде», - кричав до партнерів Горнік, що намагався їх підбадьорити. Натомість Ігор Блажиєвський пробив аут, Микола Жук замикав дальню - мимо.

Далі черга за «князами». Владислав Кузнєчіков пройшов флангом і пробив, неточно. «Любарт» вибігав  три в два, але Олександр Сименко поцілив у стійку.  Знову Романюк - знову Франчук.

Почергові потуги команд зводилися до разючих атак, однак такі задуми не вдавалися через надто щільні захисні редути. Сирена на перерву застала в ударі вже «динамівця» Володимира Баденчука.

Другий тайм ознаменувався профілактичним мініштурмом від «Любарта», який міг замикати Сергій Вишневський, але не дотягнувся на дальній. Пробував Антон Дригульський - Франчук знову красень: спокійно відбив, не став фіксувати сильний постріл.

«Динамо» у ті не зовсім для себе комфортні миті пробувало виходити через довгі передачі, але це не надто вдавалося. Мізюк пробивав зі зміщенням вправо - трішки мимо. Але тут же ледве не вийшла краса красива – швидка контра, пас на стовпа Блажиєвського, який пробив у дотик п’ятою… Тут уже красень Горнік, бо прочитав. Згодом Баденчук стягнув на себе трьох, однак зумів пробити. Воротар.

У відповідь Мізюк вибіг із гострого та вистрелив, але Франчук перевів на кутовий. І таки Кузнєчіков прорвався лівим краєм і пробив, Франчук зреагував, проте «селект» таки від нього заскочив у сітку - 1:0. Трапилося це на 22 хвилині.

Знову Кузнєчіков розігнав атаку й віддав на Вишневського - той у дотик пробив над дальньою дев’яткою. Тепер уже «Динамо» пішло - шикарний розіграш, скидка Блажиєвського грудьми на Мосіюка, який в дотик у стійку! Горнік так навісив, що у перекладину влучив, хоча начебто Франчук контролював.

«Динамо» пішло з п’ятим польовим, роль якого традиційно виконував Микола Казьмирук, за 5 хвилин до кінця. Баденчук і Казьмирук у своїх завершеннях не змогли переграти Горніка.  Натомість після перехоплення «князі» не могли пробити по порожніх, бо їхні спроби відразу блокувалися.

«Динамо» далі шукало, «Любарт» далі терпів. За 30 секунд до сирени замикав Мосіюк – Горнік виручив. А за 11 секунд до закінчення таки Горнік забив у порожні - 2:0. Чим і зняв усі питання.

Кращі гравці: Станіслав Горнік – Максим Франчук