Гра

Пізнього недільного вечора підійшло і завершальне протистояння вікенду в залі ОДЮСШ. А десерт видався  ще той – на паркеті зійшлися двоє давніх і принципових опоненти – луцький  "Агромат" та копачівське  "Торпедо". Так вже складається, що нинішній сезон "регулярки"  жоден із суперників не може рахувати надто вдалим чи успішним, але такому факту є просте й логічне пояснення – рівень команд "вишки" дуже вирівнявся і передбачити, як і на чию користь складеться переважна більшість ігор, неможливо. Якщо трішки заглибитись у статистичні дані історії протистоянь, то відразу кидається в очі той факт, що очні  матчі титульних команд проходять в рівній боротьбі та закінчуються в основному з мінімальною перевагою однієї з команд, а остання по-справжньому крупна перемога (10:4 на користь «Торпедо»!!!) відбулась рівно п’ять років тому, в січні 2019 року.

З перших хвилин матчу кидалося в очі, що обидва суперники будували свою гру, віддаючи основний пріоритет сконцентрованим та чітким діям в захисті, тож всі атакувальні маневри обох опонентів чітко читались та перекривались ще далеко на підступах до воротарського майданчика. В команді  "Агромат" роль колись так званого в класичному футболі "ліберо" бездоганно виконував Максим Борщевич – 19-й номер «салатових» відмінно справлявся з більшістю атакувальних ходів «торпедівців», а потім грамотно розпочинав атаки зі своїми партнерами. В копачівській команді аналогічну функцію виконували досвідчені Дмитро Рожко та Сергій Віхрук. Дуже багато було боротьби, стиків, але обмаль по-справжньому гострих моментів. Все ж таки відчувалася відповідальність за результат та принциповість цієї дуелі для обох колективів.

З сумними "нулями" на табло пішли команди на перерву, а в другому таймі продовжили дотримання своїх тактичних схем. Все кардинально змінилось на 20-й хвилині поєдинку, коли Денис Козловський, який за день до гри святкував день народження, прямим ударом низом зі штрафного відкрив рахунок у матчі. Молодий воротар "Торпедо" Богдан Самолюк захищав правий кут своїх воріт, а лівий прикривав один із захисників копачівської команди – "вісімка" «Агромату» обрав своєю ціллю кут захисника і не прогадав, так як м'яч від ноги останнього прошмигнув у ворота – 1:0. Забігаючи наперед, цей гол і став єдиним та переможним у матчі, а тому він став приємним подарунком, як  для Дениса так і для ще одного вже іменинника (вже у день матчу!) в їх команді Сергія Мороза, хоча він і не брав участі в подинку. Далі ще була напружена "десятихвилинка" в постійних атаках команди Анатолія Мищука, але не щастило ні колоритному Сергію Дорецькому, ні юному Владиславу Сардаківському, і в підсумку важка мінімальна перемога "Агромату", яка виводить команду на зручну стратегічну позицію в боротьбі за медалі "вишки". А от приз найкращому гравцю матчу делегат зустрічі вручив все-таки не автору єдиного голу в цій зустрічі, а справжньому "леву" в "брамці" «салатових» Валентину Рижуку, який провів чудовий поєдинок, здійснив кільканадцять сейвів, а головне відіграв на нуль у воротах, чим забезпечив перемогу своєї команди!

Найкращий гравець матчу: Валентин Рижук (Агромат)